Guest
Біжать роки, минають століття, а пісня «Купалочка» так і лишається сакральним артефактом народної творчості, хоча й зазнала чимало трансформацій. Довгий час текст її передавався із уст в уста й жив поміж людей, допоки одного разу фольклорист та етнограф Людмила Іваннікова не записала його. Далі в історії — низка взаємопов’язаних подій, що й приводять нас у сьогодення. Знайдену пісню Людмила дарує Ніні Матвієнко, яка вперше представляє її широкому загалу в авторському аранжуванні у 1998-му році. Трохи згодом Олег Скрипка вирішує запросити пані Ніну виконати цей купальский гімн на відкритті першого фестивалю Країна Мрій у 2003 році. «Протягом майже 15 років ми відкривали фестиваль разом із Ніною Митрофанівною саме цією піснею. Крізь роки ми пронесли “Купалочку”, й саме так вона стала негласним гімном Країни Мрій», — згадує сьогодні Олег Скрипка. — «Врешті ми вирішили разом із ВВ зробити власне аранжування пісні й записати її для нашого нового альбому, над яким зараз працюємо. До участі у запису, звісно ж, за
