Guest
«Осінні квіти не цвіли» - ще одна пісенна композиція з багатющого репертуару фольклорного колективу «Родина» Старолисецького будинку культури Лисецької територіальної громади. Рядки цієї повстанської пісні, що увійшли до видання народних обрядів, звичаїв, пісень та гумору «Обереги вічності», записані в 1997 році вчителями школи Іриною Рибак та Галиною Пташинською покладені на музику Ігорем Курієм від жительок Старого Лисця Розалії Волосянко та Марії Олексин, розповідають про боротьбу Української Повстанської армії проти окупантів ще в часи національно-визвольних змагань. Вони співзвучні із теперішніми подіями війни, коли українці вкотре стали на захист своєї незалежності, бо як і вісім десятиліть тому УПА, так і українські Збройні Сили тепер прагнуть, щоби українська нація жила вільним життям у власній самостійній державі: «Осінні квіти не цвіли зморожені вітрами, як посіпаки нас вели глузуючи над нами. Ой пам’ятаю я той час, ти плакала за мною і на прощання раз у раз махала хустиною. Кати знайшли для нас тюрми, хотіли панувати. Куди не глянеш – вороги, а вітер свище в грати. Ми Україну не дамо, ні Києва-столиці. Ми ворогів переб’ємо і станем на границі …»
