Guest
(Куплет 1) Моє тіло під кулями. Руки стомлені, очі закриті напів. Мої ночі не зоряні. І не зламлені душі в окопі братів. Моя віра прихована. Недосяжна війною, не вбита чужим. Моє місто зруйноване, Але вбити його в них не вистачить сил. Моє сонце опалює. Мою шкіру у битві, крізь шолом йде кров. Відчуваю що падаю. Я торкаюсь землі, і останній ковток. Затискаю під раною. Я дивлюся у небо, і бачу свій дім. І моментами згадую : Моя смерть - це життя моїх милих синів. (Приспів) Вийди в поле - солов'їний спів. В долоні тих, хто в полоні. Та й душу, вільну збережи. Поранені, але живі. (Куплет 2) Тисячи слів і ідей - рівно тисячі вбитих дітей. Поруч тисячі тих, хто чекає на мир, І ці тисячи бачили смерть. Коли люди імперії вруть - із палаючих тіл малювали сюжет. I лелеки летять у далекі міста, вони бачать яка є війна. В того мрія вернутись домому,цілим Обійняти кохану, сказати усе: Що немає війни, що ми перемогли. Моя рідна, не плач , досить, витри лице І на кожному кроці у кожного с тих Вся ця мрія цвіте, як калина в саду. За свободу и мир, за малих и старих І заради цього він пішов на війну. (Приспів х2) Вийди в поле - солов'їний спів. В долоні тих, хто в полоні. Та й душу, вільну збережи. Поранені, але живі. Автор слов: Андрій Войтенко Евгеній Радіонов Автор музики: Роменский Сергій
