Guest
КАЗКА В ПРИЛУКАХ, ЗАПЕВНЮЮ, Є! Тут чари... Тут феї... Тут все оживає... Іду до дверей - і їх враз відкриває Пан Коцький у гарнім, червонім жупані, Вклонився: “Заходьте, шанована пані! Ви думали магія справжня далеко? Ні, поряд. Читайте ось!“ -Бібліотека... Як тільки я слово це вголос сказала, Враз звуки почулись з читального залу. Пройшла я туди потихесеньку, нишком Й побачила магію: вибігла книжка До мене назустріч. А з неї... А з неї, Неначе посипались гноми і феї. Найменший один, найсмішніший із гномів, Привітно сказав:“Будьте, пані, як вдома“ А дім для дітей! І це видно відразу: На дверях малюнки до кожної казки, А он, на полиці стоять козенята І просять: “Про нас почитайте, малята!“ Червону я Шапочку також впізнала, Торкнулась - й відразу маленькою стала. Дивилась, як феї навколо кружляють Й крильцятами час, що минув, повертають. О, диво! О, чари! Я бачила місто Моїх юних літ... Світлу радість дитинства, На той час у стінах доволі скромніших... Стареньке приміщення. Книги і тиша... Згадала - і так
