Злата Огневич Кукушка

Я чула спів у лісах – зозуля кувала До рання В своїх снах, спогадах, у думках заблукала Наче то була я Тебе Я бачила Мене Ти, ой, не спіймав До неба Летіла… летіла Ой, чому я, чому ти, чом ми досі не разом Але я Тебе шукаю, себе лаю, та знову тікаю То є пісня моя, то є я! Приспів. Моя доля як поле Де вирують вітри Я навіки твоя, То до мене лети, Доки не вгасли вогні Приспів.