Guest
Розкажи чи будимо колись з тобою , Чи станеш ти для мене саме та , Яка б зігріла серце душу , І щоб кохання завжди було мало нам . Скажи невже багато я так прошу , Ти будь зі мною в пізні темні ночі Будемо говорити ми про нас , А я дивитимусь в твої зелені очі . Якщо відверто вперше так тонув , Без права і надії на спасіння , В зелене море твоє зазирнув, А там бушує шторм він дуже сильний . Я захлинався від твоє болі , Вмираючи я знову оживав , Кричав тобі можливо досить , Давай допоможу у лікуванні ран . Ну але ти мовчала і не хотіла чути , Бо у думках твоїх є лиж одне ім’я, Яке чомусь не може все-таки забути , І твою душу покриває страх . Змирись і відпусти своє минуле, Живи щодня як в перший раз , Так він відчувати біль тебе примусив , Ну ти сильніша нього знай . Відкрий нарешті серце й душу , Впусти мене в своє життя , Я обіцяю не примушу . Текти сльозам і відчувати страх . Ну що ж не впустиш зрозумів не хочеш , Нічого я ще потерплю , Бо навіть найсильніші шторми , Колись та
