3 вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала дівчина, вишивала, Чорну та червоную нитку клала. Ой, та чорна ниточка — то страждання, А червона ниточка — то кохання. Тому чорна ниточка часто рвалась, А червона ниточка легко слалась. Як піду я ввечері на гулянку, Подарую милому вишиванку. Бери, мій соколику, і не сердься, Будеш ти носить її коло серця. 3 вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала дівчина, вишивала, В тую вишиваночку душу вклала.
Hide player controls
Hide resume playing