Ой, ти, дівчино, з горіха зерня (Sweet As A Hazelnut) - Павло Кармалюк та капела Трембіта

Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим жаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, – й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене скрута, Серце бентежить, як буря люта? Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Тебе видаючи, любити мушу, Тебе кохаючи, загублю душу. Ти моя