Коли маленьким був, я колисала, Пісні-перлини сипала до ніг, Молила , щоб недоля не приспала, Просила Бога, щоб тебе зберіг. Мій любий сину, зоряний світанку, В канву життя непройдених доріг, Вплітала щирим серцем в вишиванку Свій материнський світлий оберіг. І вишила я хрестиком стежини Під шепіт трав та пісню солов’я . Рости, рости! Зростай , моя дитино, Надія, щастя, радосте моя! Як весни будуть плинуть без упину Й зозуля накує багато літ, То не забудь і посади калину, Та на землі залиш достойний слід.
Hide player controls
Hide resume playing