АНДРІЙ& ОЛЯ р.

Благаю... Забери мене звідси як найдалі... та забери туди, де залишимось тільки ми удвох... Тримай мене за руки, зігрій мої долоні, змусь знову посміхатися та мріяти... Змусь відчувати вагу твоїх слів... Зроби щастя тілесне... Благаю... Навчи тримати тебе міцно, ніколи не відпускаючи... Навчи вірити у казки та хепіенди... Навчи не озиратися... Благаю... Цілуй, торкайся, песть, видихай мільярдами частинок своє тепло... та даруй його мені... І молю... КОХАЙ... Щоночі, лягаючи далеко за північ та усвідомлюючи власну самотність... я... мимоволі зіштовхуюсь з думкою про те, що навряд чи хотіла б сказати всі ці слова ще комусь, крім тебе... Адже ти як тіхто їнший був для мене був справжнім, не зітканий з молекул знаків, і куди вагомішим, ніж усе, що може мати значення... Кажуть, людина живе на 75% мріями, і тільки на 25% виходячи з реальних фактів... Семе через це я змушена любити тебе... Люби...