Віктор Бобиренко написав цей вірш 9 березня 2001 року на залізничному вокзалі міста Києва після розгрому “України без Кучми“. СКОРО Прийшли і стали лякати карами. Відводять очі, говорять тихо, Що світ укритий навіки хмарами, Що сутінь -- щастя, а сонце -- лихо. Що дощ і холод нас зробл
Hide player controls
Hide resume playing