ПРОТЕСТ ПРОТИ НОРМОДУРУ Людей тут – як собак ховають… Помреш – про тебе не згадають… Буття звіряче – нелюдське… Душа болить… За що таке Мені народження Ти дав, Щоб я, Творець, життя страждав?.. Я хочу щастя! Хочу жити! І Гей-сім’ю, щоб тут створити! Та щастя людям не дають, А як скотів на смерть женуть!.. Цей нормодур! О, Боже мій! Цих «норм» абсурд такий дурний! Театр абсурду! Божевільня! «Багатий бідному нерівня»!.. Та скільки ж буде це тривати?! І скільки геїв ще вбивати Дурні ці «норми» будуть злі? Неначе я сиджу в тюрмі!.. О, Боже, подаруй спасіння! Я вірю, Отче, в воскресіння! Де з чоловіком у Раю Безсмертя, Господи, знайду… 2009 рік © Автор вірша – Любомир Богоявленський. Зі збірки поезії Любомира Богоявленського «Згоріла Рукопис», 2009 рік. p.s. Боже, як мені хотілося тоді, коли я писав цей вірш, щоб в 2009-му році провели нарешті Національний Гей-парад України «Марш Рівн
Hide player controls
Hide resume playing