НИКОГДА Я ЗАБЫТЬ НЕ СМОГУ КРОШКИ ХЛЕБА НА БЕЛОМ СНЕГУ ДЕТИ ВОЙНЫ... СТАЛИ СОБСТВЕННОЙ ПАМЯТИ СТАРШЕ МЫ ....................................................... Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні. Це вже було ні зайчиком, ні вовком - кривавий світ, обвуглена зоря! - а я писала мало не осколком великі букви, щойно з букваря, -
Hide player controls
Hide resume playing