Guest
взято з сайту На воді, навіть кола по чистій воді Скороминущі зелені кола Навіть тоді, навіть тоді, Як нікого, ніде, ніколи, ніколи... А що, як і справді раптом ніде, А що, як і справді раптом нікого, А що, як і справді раптом ніколи, І тільки ми, нарочито видимі, Тільки ми, нарочито існуючі, Більше всього на світі перелякані Свого власного небуття Віримо, що все-таки десь Віримо, що все-таки хтось І наше тіло, і наші душі І дай же нам дне Бачите, то причинилися двері, Котрі насправді є. То прийшов хтось із нас і каже, Що він бачив сьогодні речі За видимістю речей, І що зараз він бачить тіло, За видимістю нашого тіла, І, що ми дуже дотепно граємося в живих. Але стіна, грає в стіну Іще дотепніше ніж ми. Але стіна, грає в стіну Іще дотепніше ніж ми. І тисяча видимих тигрів Нас менше лякає Ніж одна невидима зоря, Хоча саме її нам невистачає далеко попереду, Щоб до неї дійти. Хоча с
