Guest
Твій біль нікого не їбе. Пора вже к етому привикнуть. Прокинься ж бо, відкрий всі вікна, Дивись у нєбо голубе! Летить по нєбі самольот, У вирі облачних пампасів, Пілот руліт своїм рульом, Хоть путь так трудєн і опасєн... Дівчину він до хлопця вéзе, Магната вéзе до контракту, Він вчених вéзе до конгресу, Араба вéзе до теракту. Чаклун над зіллями чаклує, Гребець до фінішу гребе, Твій біль нікого не волнує, Твій біль нікого не їбе! Твій біль никого не їбе, Бо це, пардон, не біль країни. Тому що в кожної людини Є Лічна рана, шо Зе Бест. Коли ореш ти в мікрохвон - Знаходять люди паралелі. Ковбасить потім їх нєделю От пари ріфм і трьох імьон! Та дівці не споєш в постєлі І шефу вірша нє роскажеш, Шо, мов, душа хворіє в тєле, Шо, мов, с тобой конкрєтна лажа. В поетах - образи цінують, Реальність - нафіг, по любе. Твій біль нікого не волнує. Твій біль нікого не їбе! З одним дівчиськом зацепився, Вона у захваті від мене... А я був п’яний. Я напився. О, Україно, рідна нене, Що вже не можна так напитись, Щоб потім місяць розгрібати?!. То вже нікого не любити? І вже нікого не їбати?! Воно жеж звонить на телéфон, Воно ж чекає біля дому, Воно мені єдва знакоме, Таке файнé, та явно ЛЕВЕ! Воно питає: “Ну і?.. НУ І?!!“ Я що, поклявсь любить тебе?! Твій біль нікого не волнує, Твій біль нікого не їбе! Твій біль нікого не їбе, Людей їбуть поважні справи: Чи лівий ти, чи, може, правий, С квартірой, с тачкой, ілі бєз. Ніхто до серця не допустить, Не буде панькатись с тобою, Не відстьобне тобі капусти, І не поділиться любов`ю. Тож ізогнись хоч інтегралом, Хоч встав собі у рота дуло Майбутнє на тібя насрало Бо ти просрав своє минуле. Тепер повзи по жизні в корчах I не кажи, що заблудився. Буває так, що дім іспорчєн, А ти не з той ноги родився!
