У вагоні (вірш Василя Симоненко)

моя інтерпритація віршів Василя Симоненко Ти сидиш навпроти, кучерява, І з-під вій на мене — блись та блись. У твоєму погляді лукавім Хитрість і захоплення сплелись. Та весела посмішка дівоча Будить в серці не любов, не спів. Ні, твого кохання я не хочу, Як ніколи фальши не хотів. Я для тебе іграшка, забава, Але й то всього лише на мить. Я ж не хочу, я не маю права На дрібниці серце розпилить. Бо крізь очі видно порожнечу, Легковажність у душі твоїй, Та й сказати мушу я, до речі, Що поклявсь у вірності