О, соловію Українське старовинне танго Вже сіло сонечко за гаєм І соловей в саду співає, А я весь вечір виглядаю, Шукаю милую свою. Приспів: О, соловію, чому я так співать не вмію? І не зумію я про кохання розказать. А вечорами своїми спраглими вустами Я про кохання, я про кохання розкажу. А соловейко на калині Чудові трелі виграва, Моїй дівчині він любимій Чарівні пісні дарував. Приспів. І знов над бистрою водою Стою у парі із журбою, Бо там стежиною густою Вже з іншим любка моя йде. А вечорами своїми спраглими вустами Я про кохання, я про кохання розкажу. Скажу я любці без вагання: “На двох не ділиться кохання, Отож скажу я на прощання - Люби його, як я тебе“.
Hide player controls
Hide resume playing