Вона носила квіти в волоссі І ними грався він і ще вітер Здавалося давно вже дорослі Але кохали щиро мов діти Відчинені серця щирі очі Таких не так багато є в світі Лилися сльози щастя щоночі Обіцянки назавжди любити Будиночок на розі двох вулиць Паркан плющем осіннім завитий Здавалося дощі схаменулись Здавалося завжди буде літо Лише один дзвінок телефону І варто тільки їм захотіти Повіяло теплом з-за кордону А одже неодмінно летіти Не обіцяй назавжди Не обіцяй навічно
Hide player controls
Hide resume playing