виконує Світлана Живанкова у фільмі “Літа молодії“ Платон Майборода - Андрій Малишко Наче зорі ясні засвітились мені В небі вогнем золотим, Наче сонце не те в голубій далині Світить промінням ясним. Серцю поради нелегко знайти. Чому ж в тривозі я знов? Мабуть, ясна йдеш, як весна, Ти, моя вірна любов. Я покличу до хати веселих подруг В пісні розвіяти жаль, Щоб доріжка мені, як ромашковий луг, Бігла і кликала в даль. Чому ж твій голос, мій, любий, бринить В шепоті тихих дібров? Мабуть, ясна йдеш, як весна, Ти, моя вірна любов. Ой, ви ночі безсонні - дівоча біда, Дні, нерозгадані дні. Ти - любов незрадлива, любов молода, Що принесеш ти мені? Кличу, і жду, й виглядаю тебе, Вийди, хоч слово промов. Мабуть, ясна йдеш, як весна, Ти, моя вірна любов. уривок з к/ф “Літа молодії“ 1958 р. київської к/ст ім. О.Довженка (реж. О.Мішурин)
Hide player controls
Hide resume playing