Guest
Літинщина, земля отаманів, багата на імена Яків – Гальчевський та Шепель. І ще один борець за волю – генерал Армії УНР Яків Григорович Гандзюк. Селянин Яків Гандзюк, завдяки власній хоробрості та відвазі, зміг здобути звання у численних боях Російської Армії. Він став царським полковником та потомственним дворянином, а згодом і генералом-мазепинцем. Серпень 1917 року. Колись грізна багатомільйонна російська армія розпадається. Серед загального хаосу починають визрівати перші національні військові формування. Так утворюється Перший український корпус, який очолив майбутній гетьман Української Держави Павло Скоропадський. А однією із дивізій корпусу командував наш земляк Яків Гандзюк. Зрештою, не знайшовши розуміння та підтримки з боку українських провідників, генерал Павло Скоропадський наприкінці 1917 року був змушений подати у відставку з посади командуючого корпусом. На його місце призначають Якова Гандзюка.
