Guest
СТАРЕНЬКИЙ ТРАМВАЙ муз. і сл.: Олександр Шевченко Коли літо приходить - гаряча пора, І на сірому камені плавиться тінь, Тільки дзвінко кричить на смітниках дітвора, Говорити, ходити і думати лінь. Коли сонце розжарене над містом висить, І від чаду машин кругом йде голова, - Я згадаю прохолодних озер блакить, Куди їздив колись старенький трамвай. Приспів: Повези мене туди, де природа сама, Повези мене за місто, де асфальту нема, Повези мене туди, де зелена трава, Повези, повези, о-о-о, старенький трамвай. А відпустка у жовтні, а далі - зима, Я стараюсь не дивитись на засмаглих дівчат, Ні морозива, ні пива, бо води нема, Як ті люди живуть в республіці Чад!?! А я хочу в Антарктиду - хоч би на мить... Ледве ноги волочу, очі піт залива... Знов згадав я прохолодних озер блакить, Куди їздив колись старенький трамвай.
