протяжная песня черноморских казаков (Краснодарский край). Исполняет ансамбль на Отчётном концерте РНХ 28 марта 2007 года Віють вітри, ой віють буйні, дуби нахиляють. Сидить козак на мо.., на могилі та й вітра питає. Сидить козак на мо.., на могилі та й вітра пита(є). – Скажи, вітре, ой скажи, буйний, де козацька доля? Де фортуна, де на.., де надія, де козацька воля? Де фортуна, де на.., де надія, де козацька вол(я)? Йому вітер та й отвічає: – Знаю, козак, знаю. Твоя доля коза.., козацькая – в зеленому гаю. Твоя доля коза.., козацькая – в зеленому га(ю). Ой лежить вона ой притоптана сірими волами. Почув козак та й за.., та й заплакав дрібними сльозами. Почув козак та й за.., та й заплакав дрібними сльозам(и). – Спородила та мене мати в зеленому житі, Дала мені гірку, гірку долю, треба з нею жити. Дала мені гірку, гірку долю, треба з нею жит(и). Спородила та мене мати в такую неділю, Дала мені гірку, гірку долю – де ж її я діну? Дала мені гірку, гірку долю – де ж її я дін(у)?
Hide player controls
Hide resume playing