Давай підемо в темряву, Не будем повертатись, Дорога така довга, Що можна не прощатись Обличчям ляжем в жар І згоримо без диму Заграла десь сопілка Прадавню пісню дивну Прадавню пісню дивну Заплакала сопілка Навіки зупинилась Годинникова стрілка І матір – порожнеча Покличе нас до дому З якого ми пішли Мільйони років тому Розтанемо в імлі, Полетимо птахами, І пара гарних крил Колись була руками Там, де стікала кров З подряпин і порізів Там, де в траві змія Тобі під ноги лізе, Твоєю кров’ю знак Поставле
Hide player controls
Hide resume playing