Guest
Життя. Війна. Існування. Почуття. Емоції. Неможливість змиритися. Коли щось сильно відчуваю - пишу. Віршами, музикою, піснями... Незважаючи на технічні складнощі та емоції. Крізь біль та сльози. Щоб залишатися собою. В цій пісні - наше життя. Те, про що мріємо всім серцем. В цьому кліпі - той Краматорськ, яким я його знаю і бачу. Це - ви, ті, хто так любить наше місто. Багато людей побачать себе на відео. На жаль, не всі, кого б хотіла показати. Було дуже складно технічно це зробити. Але Краматорськ - це всі ви. Краматорськ - це люди. Краматорськ - це Україна! Я дякую всім, хто відгукнувся на мої прохання скинути мені відео нашого міста (ви є в титрах наприкінці відео). Дякую Владлені за те, що зняла мене на відео. Дякую Олі за цей український віночок, який вона зробила власноруч. Особлива подяка моєму другові Василю. Він знав, що мій нетбук не потягне відеомонтаж. І він зробив його за моїм алгоритмом, ставши буквально моїми руками... Текст, музика, виконання,
