У кожного своя двіжуха ))

-- нарешті, у нас знайшовся вільний час і не дивлячись на ахуєнно пішовший дощ в останній момент, сівши на першу електричку, двинули на аеропорт.Уже в перший момент зустрівши попутчиків і звернувши не туда, дорога стала багатообіцяючою, блять.Але ніхуя, через городи, пшениці, кончені стебла, яри і мохи ми нарешті добрались до аеропорту.Нові знайомства, дохуя спогадів і емоцій, цілі ноги і руки які я реально думала що як мінімум вивихну!) День був тупо заїбісь,їхавши назад уже знала що вернусь,фак є)