Доки світ молодий, Доки тіні його невловимі, На світанку століть Закривавиться обрію схід, І останній підйом Просурмлять на зорі херувими, Закликаючи нас Лаштуватися в новий похід. Най сконають усі Лжепророки і псевдомесії, Що в священну ріллю Засівають облудний посів… Зрозумій мене так, Як я сам себе не розумію, Як ніхто і ніколи Мене іще не розумів. Не рахуючи літ, Що мені накувала зозуля, Я сідлаю коня І ступаю в своє стремено. Передсмертний ривок – Я поважчаю рівно на кулю І впаду у траву, Як в старому німому кіно. Передсмертний акорд – Я полегшаю рівно на риму, В цій агонії сну Заблукавши на віки віків, На руїнах Москви, Вавилону і Третього Риму Сонце витче узор Українських моїх рушників… Доки світ молодий, Доки тіні його невловимі, На світанку століть Закривавиться обрію схід, І останній підйом Вже ось-ось просурмлять херувими, Закликаючи нас Лаштуватися в новий похід.
Hide player controls
Hide resume playing