Guest
На вчорашньому засіданні Ради Безпеки ООН, присвяченому підтриманню миру та безпеки в Україні, я мав честь говорити від імені українських дітей, яких позбавили права на життя, права на дитинство, права на власну ідентичність. Я говорив голосом тих, кого росіяни насильно вивезли на свою територію, кого депортували під приводом “евакуації“, кого змушували співати російський гімн і забороняли розмовляти українською мовою. Знаково, що у День Незалежності, який вже вдруге святкуємо під час повномасштабного вторгнення, в стінах Ради Безпеки звучала українська мова. Учора 15 членів Ради Безпеки ООН слухали мене, з повагою та розумінням. Навіть Небензя заговорив солов'їною))) Але нашим дітям на тимчасово окупованих територіях не можна сьогодні навіть слухати пісні рідною мовою. Кожен з нас повинен почути історії цих дітей. Кожен має зробити все можливе, щоб повернути українських дітей додому і дати їм шанс на щасливе майбутнє. Наші діти — це не зброя і не щити, це просто маленькі діти, які мають право на щасливе дитинство.
