Guest
Невже в останній раз Я обіцяю нам весь світ. Хоч я не знаю ким ми станем, ким ми будем завтра, Ким ми є для нас? І ця остання нiч, І цей найкращий сміх, І ми клянемось як шалені, Що не житимем для них. Не забувай ніколи І просто візьми ці миті, Бо ми вже тепер не діти, І нам не потрібно в школу А потім все як раніше, А потім ми інші люди, В історіях, що не пишем, Акторами будем. Розкажи, Про що мрієш ти, Коли все місто укривають сни, Коли ми одні Рахуєм тіні ліхтарів. Скажи, Чи віриш ти, Що все це буде мати значення? Цей подих п’яних днів І бескінечних слів. Не забувай ніколи І просто візьми ці миті, Бо ми вже тепер не діти І нам не потрібно в школу. А потім все як раніше, А потім ми інші люди, В історіях що не пишем, Акторами будем. Все стане простішим, все стане простішим. Ми як листя впадем, щоб комусь стати новим
