Знов зозулі голос чути в лісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі. А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню соловей за гаєм. Приспів: Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, в тихому куточку, Жде дівчина, жде. (весь куплет - 2) Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на високі гори. Де з беріз спадають вранці роси, Цвіт калини приполола в коси. Приспів Ось і вечір - вівці біля броду, З Черемоша п’ють холодну воду. У садочку вівчара стрічає Дівчинонька, що його кохає. Вновь в лесу кукушки голос слышен, Ласточки свой домик вьют под крышей, А овчар отару с пастбищ гонит, Эхо в соловьиной песне тонет. В сад она пришла с цветами бора, Любовалась на большие горы, Где с берёз спадают нежно росы, Цвет калины приколола в косы. Солнце уж за горизонт заходит, Баритоном ей овчар выводит: - Я приду к тебе, когда отару С водопоя загоню в кошару. Вот и вечер, овцы возле брода Пьют из Черемоша сладко воду … И в саду любимого встречает Та, в к
Hide player controls
Hide resume playing