Guest
Вже дві години, як не ходить метро, А ти і я додому не ідем, Велике місто насипає щедро Нам для розмови декілька годин. Сидимо на асфальті біля клубу, Свіже повітря тільки настає, Там грає, мабуть, непогана група, Та в нас з тобою дві години є. Ти кажеш, що працюєш до півночі, За мною скучив, зовсім помарнів, І я кажу, що відпочити хочу, Та в мене знов від'їзд на десять днів, Що я щодня о шостій прокидаюсь, Та не дзвоню, бо знаю, що ти спиш І вечорами ти мене чекаєш, Та в мене знову рейси на Париж... Приспів: У твоїх очах - як в лісі: | Свіжий вітер, свіже листя, | Поцілунок твій вогнистий, | Знову в місті тридцять вісім... | (2) Скажи, чому такі ми навіжені? Невже так важко вчасно мати план? Та вже летять години ті скажені - Щодня, щоночі, просто ураган І зранку знов давити на педалі, Знову літак, автобус, пароплав І мрію я з тобою на асфальті Ділитись, як фриланс мене дістав. У намаганні нам удвох зустрітись Ми вже пробігли триста тисяч лі, Твій поцілунок може зупинити Цю біганину навколо
