В твоїх очах неба синього блакить, Посмішка дня, тіні листя, що тремтить. Сміх твій луна, як в ті літні давні дні, Де вітер грав нам на срібній на струні. Тож хай віднесе нас вітерець Туди, де живе пам’ять наших сердець, Де кожна мить, як цілющий бальзам, Ця мені, та-тобі, ця мені, та-тобі. Хай віднесе нас у спогадів край Де пахне хліб, де пісень водограй, А кожна з нот бринить лише нам, Ця мені, та-тобі, ця мені, та –тобі там…
Hide player controls
Hide resume playing