Guest
Пустка душі… розклад ілюзії… А в порожнім театрі Скінчено давно гру І глядач став у ролі актора Ідучи по мокрому склі Я відчуваю як зникну. Цей світ ілюзорності І в круговерті історії Кожен твій крок стає Початком чогось нового Маски на лицях це твоя порожнеча Котра знищує душу – не давай питань: А далі? Що далі, там за обрієм? Питання що відповіді не мають Скоро, ще мить і піду вперед У розчарованому житті нема Більше що сказати і все ж … Поїзд зникає їдучи в нікуди І знову на публіку гра – Ще один безумний крок І нехай буде те, що має Статися - я віддамся на Випадок долі Постріл у темноту ночі Але мить проминула І я залишившись не відповім Сцена пуста – лише грим В порожньому залі і холод У цьому космосі без правил… В хворій фантазії на двох Злітаючи до неба і вниз Падаєш на сотні пелюсток У віртуальность – Поринаючи в світ поміж богів
