Guest
Замість перегляду імперської літератури попередніх століть Росія досі використовує закладені там ксенофобські наративи як натхнення для своїх загарбницьких воєн. Про це йдеться в епізоді «Література» з циклу «Велика російська брехня». Література ніколи не була поза політикою ні в Російській імперії, ні у Радянському Союзі. Політичними рішеннями потрібних авторів видавали й перекладали, невгодних — репресували та знищували. Через пропагандистську літературу Росія дискредитувала український національно-визвольний рух на цілий світ. Чому Пушкін — не поза політикою? Які «хороші» російські письменники ламалися на українському питанні, чому російська література не така давня і не така велика, як всіх намагаються переконати? Чому російська література — не велика, як це досі намагаються «продати» світові, розповідають: - письменник Сергій Жадан; - літературознавиця Ева Томпсон; - професор україністики в University College London Уям Блеккер; - філософ Вахтанг Кебуладзе; - письменник Андрій Кокотюха; - літературознавець Ростислав Семків; - наукова співробітниця Музею пропаганди Наталія Кручук; - заступниця директора Музею пропаганди Юлія Ліпске. Дивіться інші епізоди циклу «Велика російська брехня»: Вигадка, у яку повірив світ: як Росія ПЕРЕПИСУЄ історію під себе | ВЕЛИКА РОСІЙСЬКА БРЕХНЯ #1 — 00:00 Початок 01:52 Російська література як фактор ідейного впливу 10:10 Хто такий Майк Йогансен та як репресували українських авторів 13:20 Які книги були дозволені в Радянському Союзі? 16:19 Що не так з романом «Як гартувалася сталь» Миколи Островського? 20:05 Дмитро Табачник як фігура російської пропаганди 22:58 Історик Юваль Ной Харарі на російському ринку 26:53 Олександр Пушкін як імперський поет 33:15 Як російська література романтизує завоювання 38:16 Як росіяни керуються літературою у сучасній війні 40:36 Захар Прілєпін як приклад сучасного російського письменника, що працює на пропаганду «Велика російська брехня» — це цикл фільмів про країну, що живе в атмосфері інформаційної санітарії, у якому спростовуються наративи російської пропаганди. Росія багато століть використовує історію, літературу, кіно, мистецтво, спорт, медіа як інструменти пропаганди для просування політичних інтересів. Називає себе спадкоємицею Київської Русі та виправдовує претензії на землі сусідніх держав. Автори ідеї: Андрій Єрьомін, Анна Білоус Авторки сценарію: Наталка Пономарів, Анна Данильчук Режисери: Олександр Назаров, Наталка Пономарів Оператор-постановник: В'ячеслав Пономарьов Презентерка: Анна Данильчук Композитор: Олександр Климань Продюсери: Вячеслав Пономарьов, Андрій Єрьомін, Лук’ян Галкін, Альона Голякова #суспільнекультура #ВеликаРосійськаБрехня #російськаагресія #пропагандакремля
