Guest
Валерій Харчишин: Біль заповзає в душу темним змієм Я з ним змиритись мушу , та не вмію Як забути очі , що пронизують мене і стан дівочий наче диво неземне її краса у мить затьмарює думки я б все віддав щоб доторкнутись до руки так! я б все віддав щоб цілувати ті вуста але приреченням моїм є самота чи вартий хтось її любити взагалі о Есмеральдо, ти найкраща на землі Фагот: Біль застилає небо пеленою і закриває всесвіт мій стіною мрій ріка несе мене в країну небуття яким нестриманим буває почуття о небеса, у чому дух мій завинив циганки образ все єстство заполонивь так оця краса наче квітів аромат я став рабом її спокусливих принад а тіло - одержиме пристрастю - горить о Есмеральдо, чи мій бог цей гріх простить Олександр Пономарьов: Біль мов ножем думки про щастя крає і знову серце в грудях завмирає як почую кроки майже невагомі я і наче грім у скронях прозвучить ім'я у всіх жінках на світі бачу я одну та одягає страх сорочку крижану ні цю згубну мрію я нікому не віддам і височіє наді мною Нотр Дамм пробач,
