Guest
Ось і тобі, Магдалино, різдвяної ночі нічого не світить, скільки не стій на розі. Де вони, ті рішучі і ті охочі — чоловіки, що приходили в радості і тривозі. На Різдво, Магдалино, ніхто не хоче любові, на Різдво всі хочуть радості і надії. А любов — це найпечальніше, що є в нашій мові, найненадійніше, що можна винести в ці завії. Ходи, жінко, ходи, збувай свою ніжність, торгуй нею, як мідіями на причалі. Чоловіків ламає страх, ламає і нищить. Таких, як ти, печальних, вони ще не зустрічали. Хворі їхні сер
