Guest
Лекція історика Олександра Палія “...У давнину Русь (тобто Центральна, а з XII ст. і Західна Україна) говорила русинською мовою, по-суті архаїчною українською, з діалектичними особливостями, які були не надто значні, в силу того, що племена слов'ян були близькі одне до одного спільною слов'янською прабатьківщиною, розташованою на тертиорії Волині і Північного Прикарпаття, і етнічними складовими творення цих племен на всій території України - слов'янською і скіфо-сарматським субстратом. Між тим Новгород говорив особливою мовою словен, які прийшли туди або з України, або з Чехії,або навіть з Дунаю, близько 8 століття. Однак новгородці не істотно позначилися на формуванні мови московитів, оскільки були ними майже тотально винищені в 15-16 століттях. На території Залісся в 9-12 століттях говорили переважно місцевими фіно-угорськими мовами. Однак були й вятичі - слов'янський рід, що вийшов із Польщі близько 9 століття, вони говорили слов'янською. На західній крайній межі Росії й
