Життя як той цвіт, що землю красить

Життя – як той цвіт, що землю красить. Приходить пора – і він облетить. Приходить пора, і приходить той час, І наше життя, і наше життя відходить від нас. Цінуймо його, від зла бережім. Любов до життя у серці носім. Щоб в нашім житті промінням заграв Той цвіт, що росу, неначе сльозу, до ранку збирав. Як цвіт облетить, дозріють плоди. Бувають вони смачні не завжди. Бо наші плоди залежать від нас, Як ми проживем, як ми проживем відведений час. Залежить від нас – чи пекло, чи рай, Бо прийде Господь збирати врожай. То й сіймо добро, даруймо любов, Щоб в нашім житті лиш добрі плоди Господь віднайшов.