Колись мені пощастило побувати у далеких горах серед яких є пагорб, на якому живе вітер. Він ховається серед колосся та польових квітів, гойдається на гілках дерев, жартома здіймає високо у небо капелюхи та спідниці перехожих. Хижі птахи ширяли у бездоганно чистому глибоко-блакитному небі наперекір вітру, чаруючи могутнім польотом. Гострі шпилі засніжених вершин удалині здавалися намальованими. В Казкова природа місцини та свіжість того дня не можуть поміститись у відео, але все ж маю фрагмент для вас :)
Hide player controls
Hide resume playing