Аркан

Танець «Аркан» є головним елементом обряду посвячення гуцульського двадцятирічного хлопця у легіні. Після участі у ньому він отримував право здійснювати танці, носити бартку (топірець), вбивати ворогів та підперезуватися широким паском, тобто ставав потенційним опришком. Перекази свідчать, що вперше гуцульський танець «Аркан» виконали витязі, які зійшли з гір. Сама назва танцю походить з латині, вірніше з етруського слова, запозиченого у них римлянами: arcanus «прихований, таємний, мовчазний» і походить від індоєвропейського кореня * arta- . За гіпотезою українського археолога Ю. Шилова (яку, втім, більшість вчених не підтримує), цей корінь слова наявний у назві держави трипільців-пелазгів Аратта, передання про яку зберегли як скіфи, вважаючи Арту ідеальною прабатьківщиною та «найвищим світоглядом», а загалом — золотим віком людства, так і слов“яни, які називали свою державу Артанія чи Оратанія (центр — місто Оратів на Поділлі) поряд з Куявією (Київщина) та Славією (Переяслав). X Також за цією