Guest
Ліна Василівна Костенко (народилася 19 березня 1930 року) — українська поетеса, журналістка, письменниця, видавчиня, колишня радянська дисидентка. Засновниця і провідна представниця поетичного руху шістдесятників, Костенко називають одною із найвидатніших українських поетес і вважають її відродженням україномовної лірики. ► У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження. ► Ми ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передати. ► Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути. ► …чому канадський прем'єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах... ► Люди вимагають правди – їм сервірують брехню. ► Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а... ► Поки що я можу з жахом сказати: докотили Україну до... ► Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, – інформація була нашою здобиччю. Тепер ми – здобич інформації. ► Глобалізація глобалізує всі проблеми, і ні одної не зменшить. Зменшиться тільки роль держав, деякі скотяться по цьому глобусу, як сльоза. ► У кожної нації свої хвороби. У росії — невиліковна. ► Політичної біжутерії не ношу! (Цими словами поетеса відмовилася від звання Героя України) ► А часом вже і думаєш, — а може, люди віруси, от просто собі віруси на цій живій Землі?! ► Люди! Давайте зупинимось і візьмемо новий старт. Бо при таких забігах фініш буде фатальний. ► Нам треба жити кожним днем... ► Мабуть, ще людство дуже молоде... ► Чужа душа — то, кажуть, темний ліс... ► Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом. ► Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі. ► І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей. ► Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем. ► Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію. ► Люди, будьте взаємно ввічливі! – і якби на те моя воля, написала б я скрізь курсивами: – Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими! ► Будні роблять людей буденними. ► А як пильніше глянуть навкруги — все хтось комусь на світі вороги. ► Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла ► Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати. ► У кожного своя пустеля і свої міражі. ► Проблеми ж – як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані – то вже навік. ► І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт… ► Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати. ► А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися. ► Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас. ► Страшні слова, коли вони мовчать... ► Все наше життя, це чекання найгіршого і надія на краще. ► Біда сьогодні буть домовичками, у інтер'єрах казка не живе. ► Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там ► Єдине, що від нас іще залежить, — Принаймні вік прожити як належить ► Життя — це оббирання з реп'яхів, що пазурами уп'ялися в душу ► Життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире. ► І все на світі треба пережити... ► Що є життя? Це — проминання тіней. ► Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість. ► Троянда – як кохання, може завдати болю, якщо не вмієш її узяти. ► Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі. ► Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня. ► Несказане лишилось несказанним. ► Така любов буває раз в ніколи. ► Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи. ► Держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава… ► Важко любити розумну жінку... ► Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором'язлива ► Настала якась собача старість ідей. Ніхто нічого не хоче. Ніхто ні за що не бореться. Тільки наші політики за владу над нами. ► …кажуть, кохання – хімічний коктейль у голові... ► А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив... ► Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер. #цитати #лінакостенко Інформація про авторські права: *Ми повинні зазначити, що я ЖОДНИМ способом, змістом чи формою не маю наміру порушувати права власника авторських прав. Вміст використовується суто для дослідницьких/рецензійних цілей і для навчання. Усе відповідно до положення про добросовісне використання. Ми сподіваємося, що вам сподобалися ці мудрі життєві цитати Ліни Костенко, в це відео було вкладено багато праці та підтримано спільнотою Крафторіум - Підпишіться на канал - підтримайте україномовний контент
