Guest
Де нічка у гуцульській хустці Вмочає косу в потічок, Де зорі, висіяні густо, Горять, неначе сто свічок, Де серце звеселить трембіта, А очі - врода молода, Я звідти, друзі мої, звідти, Мої там щастя і жура. Там, де гори сині, в тесаній хатині доля грає на струні, З краю, що в смереках, бачу всіх здалека, світ видніється мені. Там потоки-ріки бистрі, ніби дикі, наче птахи на порі, Там гуцулка-мати вийде нас стрічати ще до ранньої зорі. Ой біла полонинська ватра Тебе зігріє і мене, І вже не варто, вже не варто Нам щось пригадувать сумне. Скажу я іншим без докору, Скажу і засвічусь увесь, Хто в горах - дивиться угору, Хто в горах - ближчий до небес. Вірш - Вадим Крищенко Музика - Остап Гавриш Відео з музичного фільму «Де смереки стрункі», 2006 р. ► Facebook: ►Instagram: #гуртдзвони #горы #карпати #ук
