У центрі сюжету пісні – метафоричний образ келиха червоного вина, що виступає символом ескапізму та внутрішнього зцілення. Слухач занурюється у світ героя, який через біль і страждання намагається віднайти втрачений баланс, використовуючи келих вина як спосіб залікувати рани і знову побачити кольори життя. Ніч наче пролітає повз нас Залишає в ковдрі Спогади про космос Той що малювали Будучи дорослими В тілі надто тісно Вдома надто просто Я пірнаю в келих червоного Щоб рани загоїти І далі йти відчувая біль Я тону в стакані червоного Щоб простір заповнити І знов побачити кольори Ти те через що втрачаю розум Всі вірші без тебе прози Твоя присутність доза вже Я завʼязав би з тобою, але пізно вже Тут навіть в спеку морози Ти уві сні поруч як в осені Розбитий та босий йшов на пролом, Але осколки надто загострені Я пірнаю в келих червоного Щоб рани загоїти І далі йти відчувая біль Я тону в стакані червоного Щоб простір заповнити І знов побачити кольори Я пірнаю в келих червоного Щоб рани загоїти І далі йти відчувая біль Я тону в стакані червоного Щоб простір заповнити І знов побачити кольори Instagram @tviy_tviy TikTok @ При підримці Elevate Music Label Instagram elevate__music
Hide player controls
Hide resume playing