Guest
Поняття міжнародного права Студенти-юристи різних країн вивчають своє право. Своє адміністративне, своє кримінальне, своє цивільне право. І лише одне право всі юристи вивчають однаково – це міжнародне право. Завдання цієї лекції зрозуміти, що таке міжнародне право. Термін «міжнародне право». Це словосполучення має латинське походження й пишеться як Jus inter gentium, що буквально перекладається як право між народами, тобто міжнародне право. Більшість сучасних мов міжнародне право так і визначають: Völkerrecht (німецька), international law (англійська), droit international (французька), derecho internacional (іспанська). Поняття «міжнародне право». Із всіх визначень міжнародного права ми обрали одне, дане Ф.Ф. Мартенсом більш ніж 100 років тому, але залишається актуальним і на сьогодні: «Під міжнародним правом ми розуміємо сукупність юридичних норм, які визначають умови досягання народами своїх життєвих цілей у сфері їх взаємних відносин». Розберемо почергово всі ознаки міжнародного права, які представлені в цьому визначенні. Сукупність юридичних норм — це ознака нормативності міжнародного права і каже про те, що це визначення дане в стилі школи позитивного права. Це розуміння права в об’єктивному сенсі law (в суб’єктивному сенсі міжнародне право розуміють як правомочність, наприклад, в цьому сенсі можна сказати: «В мене є право звернутися до Європейського суду з прав людини»). А також, ця ознака каже про те, що міжнародне право — це система. Народи як суб’єкти міжнародного права. Хоча на увазі на міжнародній арені ми сьогодні бачимо в статусі основного суб’єкта міжнародного права державу, все ж за нею, за державою, завжди стоїть народ. А саме народ, який може бути і народом-загарбником або народом-купцем та іншим видом народу, останній завжди стоїть за державою та визначає його міжнародну поведінку. Окрім основного суб’єкта «народу-держави», в міжнародному праві виділяють ще ряд суб’єктів: міжнародні організації, корпорації і навіть індивіда. Наявність мети учасників міжнародних відносин. Суб’єкти міжнародного права завжди при вступі в міжнародні відносини переслідують свої цілі. Є цілі шаблонні, наприклад, розширення своєї території, торгівля, визнання, міжнародний вплив, а є унікальні, наприклад, жити зі своїми сусідами в мирі. Взаємні відносини — це той комунікаційний простір, до якого вступають народи. Це може бути простір війни, торгівлі, науки та безліч інших просторів. Народи — вони як люди, не можуть довго перебувати на самоті в межах своїх кордонів. Народам, а отже й державам необхідно спілкування, яке вони й отримують, вступаючи в міжнародні відносини. Сутність міжнародного права – це те, для чого існує саме міжнародне право. Це одночасно і мета суб’єктів міжнародного права, і щось вище за цю мету. Це мета Людської цивілізації. На сьогодні існує декілька теорій про сутність міжнародного права. Теорія узгодження воль — це похідна теорія від теорії суспільного договору (Гоббс, Локк, Руссо), в якій обґрунтовується походження держави. Коли народи втомилися воювати, вони домовляються між собою поступаючись один одному. Ось для підтримки цих угод й існує міжнародне право. Можна виділити три етапи узгодження воль: неперетинання воль, перетин воль, узгодження воль. Теорія прагматизму. Держава на міжнародній арені керується «особистими» «корисливими» інтересами не враховуючи інтересів інших. Домовляються одна з одною держави лише коли вони змушені це зробити або коли їм це вигідно. Ця теорія нагадує ідею економіста Адама Сміта з його невидимою рукою ринку. Хоча всі егоїстичні і хочуть вигоду лише для себе, але якась невидима і невідома сила врегульовує ці відносини до спільного блага. Міжнародно-правова термінологія. Міжнародне право — це тексти; тексти як письмові (міжнародні договори), так і усні (міжнародні звичаї). Текст завжди написаний якоюсь мовою. Національні законодавства складені офіційною мовою держави. На відміну від них, не існує єдиної мови міжнародного права, адже це б свідчило про загибель міжнародного права. Міжнародне право — це завжди узгоджені різними мовами тексти. Міжнародне право і суміжні з ним феномени. Міжнародне право не одиноке на планеті Земля. Воно взаємодіє з іншими правовими системами та явищами, і нам потрібно їх розрізняти. Міжнародне і національне право розрізняються за сферою дії (національне діє в межах державної території, а міжнародне в більшому чи меншому ступені на території всієї земної кулі). Міжнародне право і міжнародне приватне право відрізняються тим, що у кожної держави є своє міжнародне приватне право (це інститут цивільного права), а міжнародне право, його ще іноді називають міжнародним публічним правом, одне на всю людську цивілізацію. Міжнародне право і дисципліна міжнародне право. Те, що ви зараз читаєте — це фрагмент дисципліни «міжнародне право». Дисципліна покликана навчити міжнародному праву. І якщо ви, після прочитання цієї лекції зрозуміли що таке Міжнародне право, ця дисципліна час
