Guest
Любов порою наче не любов, Про неї в світі сказано багато, Вона - у силі спільних молитов , Вона , частіше , будні а не свято.. Не схожа на роман земний вона, На вигадану повість про стосунки , Любов- це не троянда сто одна , Любов- це не коштовні подарунки... Любов- не серенади під вікном , Не мрії про якісь рожеві замки , Любов- накрити ближнього крилом , Зібрати його серденько з уламків ... Не просто пити каву запашну , А й чашу болю навпіл розділити , Пройти пустелю висохлу, страшну , І джерело води у ній відкрити... Любов- це не прогулянки удвох , Коли з- під хмари місяць визирає, Це поступати так , як хоче Бог , Це дарувати іншим частку Раю. Любов- не в діамантах, не в грошах, Це точно не краса, не розум й слава... Любов- це йти , порою, по ножах , Лишаючи кривавий слід позаду... Любов- це не присвячувать вірші , А це простити навіть непростиме... До хворого вставати уночі , Це знати: хтось в біді тебе нестиме... Хтось не осудить , ніжно обійме, А в горі буде дихати за тебе, Розбиту, бідну , зранену прийме , Й захоче зі собою взяти в Небо ... Любов- не поцілунків милий жест, Любов- це не похвальних слів багато... Це на Голгофі дерев'яний хрест, Це без вини Христос висить розп'ятий... Любов- це відректися свого “ я“, Поставити когось ще вище себе, Любов- це єдність, злагода , сім'я, Це щастя те , яким цінити треба ... Любов - це проявляти доброту , За зроблене віддачі не чекати... Коли хтось впав , вину покрити ту , Любов - це сльози ближньому втирати... Герої ми , коли у нас в житті, Складається все просто на “ відмінно“, А ти любити спробуй і тоді , Коли прийдуть такі нежданні зміни... Коли хвороба крила обітне, Коли твоя подруга постаріє, Чи ,може ,в кут невдача зажене... Об айсберг розіб'ються світлі мрії... В такі моменти- ще сильніш люби, Плети руками їй невмілі коси... А ти йому із м'яти чай роби , Хай кожен день лиш радощі приносить... І навіть в час , коли вже сивина , Попроситься лягти обом на скроні , Любов хай буде чиста і міцна , А головне: долоня у долоні... ( ©️ Н. Луцик- Мартинюк )
