Скрябін - Місця щасливих людей

Можливо, треба було жити, як всі, А я хотів інакшим бути завжди - Так скучно плисти по течії з ними... Можливо, я не дав тобі теплоту І ти не знаєш погляд через фату. - Логічно. Як можна було з тим жити? А пам'ятаєш Метро нічного Берліна І наші тіні на стінах - Місця щасливих людей? А пам'ятаєш Балкон під небом Мадріда І на трибунах Коріди Місця щасливих людей?.. Тягуча павутина зйомних квартир І дві душі пробиті сотнями дір, Так страшно, коли не знаєш, що завтра... Тепер я оглядаю знаки, часи І знаю ціну світлої полоси - Не варто шукати винних крім себе... А пам'ятаєш Страшенний шторм на Мальдівах, На фотках ніс обгорілий, Місця щасливих людей?.. А пам'ятаєш Старий кабак на Бродвеї, Цибуля, сир і печеня, Місця щасливих людей?.. Я на перед ніколи не вивчаю маршрут, Мені не важливо, тільки б ти була тут, Всерівно куди нас понесе вітер... В житті не важливий сигнал GPS, Якщо не один ти