Guest
ВІКОНЦЯ Прилуцькі будинки... Мрійливі віконця. Вночі - бродять зорі, а вдень - ходить сонце. Вкриває їх далеч серпанком багряним, Їм кидають в очі листочки каштани. Узимку до них прилітають сніжинки І разом з морозом малюють картинки, Буває, постукає в шибку пташина... Будинок живий, доки в ньому людина... Відкриє фіранку хтось - голосно крикне, Чи тінь пропливе в незашторених вікнах... Але не лишається навіть і скельця, Коли у будинку спиняється серце. Закриті чим-небудь, забиті гвіздками, Сліпі і нещасні, горюють роками... Сьогодні я бачила мертві віконця - Не бродять в них зорі, не ходить в них сонце...
