Guest
@Канал “Галина@Пановик Роздуми експромт про наш психологічний стан і про те, як здобути душевну рівновагу в умовах війни. Віра в Перемогу, замилування квітами, емоційна радість від прийдешньої весни, яка обов'язково наблизить довгоочікуване закінчення війни ... І - “невоєнний вірш“, написаний 20 років тому, читає автор, ьвівська поетеса @Галина@Пановик: “То ж чому раптом світ так яскраво засяв!? І так звабно всміхнулися люди? Чи вже день той жаданий, той день настав, який щастям наповнить груди? І чого ті тополі ( не видно ще й брость) мене ваблять величність гілля? День крокує по світу, як добрий гість, День співає мені весіллям! І я йду по проспекту, і в очі - Весна! І проміння ранкового злету. І та радість у серці - яка ясна! - віщує наближення свята. Все співає, сміється, до серця манить, спочиває життя світанням... А прожите позаду - єдина мить перед завтрашнім пориванням!
