У мене мрія. Промова Святослава Вакарчука 19 липня 2019 року. Київ, Контрактова площа.

Я мрію, про те щоб українська національна ідея, наша мова, наша культура стали предметом гордості кожного українця — від Харкова до Ужгорода, від Одеси до Чернігова, від Сімферополя і до Києва. Я мрію про те, щоб ми забули, що таке несправедливість. Щоб суд став синонімом слова «справедливість», а судді стали справжніми моральними авторитетами для нас, а не кримінальними авторитетами, як дехто, нажаль, є сьогодні. Я мрію про те, щоб Свобода, Гідність, Безпека і Добробут стали нашими національними символами, щоб це стало способом життя, яким ми пишаємось. Щоб це стало українською національною ідеєю. І ми справді пишались тим, що всі ми створили ці умови. Я вірю, що всі ми мріємо про це. І нарешті я мрію про те, щоб наші діти подякували нам за те, що ми створили для них в цій країні гідне життя, яким могли б пишатись вони — наші діти, заради яких ми все це робимо...