Ганна та вовки

Рік: 1973 Країна: Іспанія Тривалість: 100 хв. Фільм “Ганна та вовки“ створено у період розквіту творчості Карлоса Саури, коли він сформував витончену манеру кіно-алегорій, зашифрованих, наповнених політичними алюзіями притч, оскільки був вимушений працювати в умовах жорстокішої франкістської цензури. Але якщо навіть не сприймати усі натяки, вплетені у розповідь, не помічати знущальні та, мабуть, більш зрозумілі іспанцям двозначності, тим не менш, важко не оцінити зусилля режисера у майстерному, вражаючому відтворенню норовів суспільства, яке начебто живе звичайним, нічим не примітним життям, хоча й при диктатурі старіючого, вже близького до смерті Франко. І є велика спокуса у тому, щоб декілька однозначно й прямолінійно тлумачити образи, видумані Саурою: владна мати в інвалідному кріслі, три її сина, що втілюють головні сили держави – воєнщину, буржуазію та церкву, й, врешті решт, “сторонній персонаж“, молода вчителька Ганна. Ця чужоземка стикається з “вовками“ або “чудовиськами“, породженими не одним лише “сном розуму“, а наче самою Іспанією, яка майже не знала у своїй історії передиху від інквізиції, жорстокої монархії та фашистської диктатури.