Guest
Йде духовна війна, в час останній нелегко, Як нам треба в проломі стоять, Не зійти щоб бува із вузенької стежки Щоб міцною основу тримать! Йде духовна війна, ворог очі затьмарив, Навіть вибраних прагне звести, Щоби діти Господні в постах не стояли, Щоби легко й безпечно жили. Йде духовна війна і якби тільки знали, Що насправді закрито очам, Ми б напевно тоді з вами друзі не спали, Діні і ночі були б в молитвах! Дні і ночі стояли би ми на колінах, За себе, за дітей, за сиріт, Не манив би нас світ, ми у Господі щиро І раділи б і плакали б всі! О, поглянь нині церкво на власний жертовник, Чи Христу ти себе віддаэш? Чи горить у тобі факел віри живої, Що у жертву Йому ти даэш? О, якби тільки ми хоч на мить уявляли, Як нам треба в проломі стоять, Як тоді б ми до неба благально взивали, Живу віру як прагнули б мать. Прийде час і не зможем отак ми збиратись, Слово Боже не зможем почуть, Нам до Господа щиро потрібно взивати, Його голос завжди щоби чуть! Як нам треба на кожному, кожному місці, Лиш до неба думки
